вівторок, 12 квітня 2011 р.

Історія юного режисерчика :))

В мене росте донечка. Їй 4 рочки і 1 місяць. І мабуть вона буде колись режисером. Чого я так думаю? На цих вихідних ми були у нашого дідуся на ювілеї - йому стукнуло 50. Троха сиділи за столом  "балювалися", а потім Катруся влаштувала справжній театр - казочку про козу-дерезу з того моменту, як вона в зайчикову хатинку залізла, доця захотіла поставити на живо.
Вона визначила себе зайчиком, маму (мене) - козою, дядька хресного - вовком, нашу тітоньку - лисичкою (хоча її в оригіналі казки не було, видко цьоця дитині асоціюється з цим персонажем :)) ), а тато наш був раком-небораком. І ми в ролях "зіграли" дитячу виставу. Сміху було - море, а в дитини радості - не переповісти....
Цікаво - від кого в неї стільки організаторських здібностей... 

3 коментарі:

  1. Галина, Вы так хорошо пишете! В прошлом году мы виделись на выставке, и с тех пор я "влюблена" в работы Вашего супруга, слежу за его творчеством. А еще с огромным удовольствием читаю, Дмитрий так хорошо пишет. Очень нравится такая мягкая и правильная украинская речь. Буду с удовольствием и в Ваш блог заглядывать, у Вас очень приятно...
    Да, и самое главное - доця, как маленький ангелочек, такой хороший и интересный возраст у неё... Пускай растет здоровенькая и крепенькая красотулечка на радость Вам!

    ВідповістиВидалити
  2. Вітаємо, Ларисо, на блозі найрідніших шанувальників моєї творчості. :) До речі, як це не дивно, але батьки мої не дуже сприймають те що я роблю. Але постійно цікавляться. Що теж не може не тішити :).

    ВідповістиВидалити