пʼятницю, 30 листопада 2012 р.

Історія дитячого іменного стільчика або ОРИГІНАЛЬНИЙ І РОЗВИВАЮЧИЙ ПОДАРУНОЧОК

Десь місяці два тому муж для нашої донечки виготовив мега-бомбезний дитячий стільчик-пазл. На ньому були кольорові літерки, які виймаються.

У Катрусечки така забавка викликала просто дикий фурор! Вона постійно сиділа біля цього кріселка як прив'язана. і з тих чотирьох букв намагалася скласти різні слова. Утім, сказати, що це була нова ідея, спонтанна вигадка чи творче осяяння не можна.


Ідею створення таких виробів коханий Буратін підгледів на просторах інтернету. Утім чомусь довго не наважувався його зробити, - не було бачення, цілісного "малюнку" виробу.

Так тривало досить довго. Є у нашого татка така специфіка - він буде народжувати виріб, виношувати його в голові, поки не "розкладе" втілення ідеї на покрокове втілення. І аж тоді, лише тоді йде у майстерню і береться за виконання.

Ось і тут після кількамісячного виношування ідеї, він таки розродився!!! :)

Найбільші труднощі виникли в коханого із вимальовуванням шрифту, оскільки робити це йому довелося власноруч. В неті є купа-купезна різних шрифтів, але вони є на латинську розкладку, а от із кирилицею не склалося :)
Як тільки муж виставив виріб на своєму блозі (http://dimokl-toy.blogspot.com/), одразу знайшовся перший замовник. Так з'явилося нове творіння з іменем "Христя".

А оце саме зараз Дмитрик працює над ще трьома виробами з іменами "Давид", "Ромчик" та "Маруся". Як тільки будуть готові, зробимо фотки і обов'язково покажем!


До коханого вже кілька разів зверталися охочі замовити столик із усіма літерами алфавіту, а також із циферками. Утім, для виготовлення таких великих предметів у нас наразі немає великої майстерні. Тому... Чекаємо поліпшення житлових умов :)


середу, 28 листопада 2012 р.

Як вишивати красиво? або Вишивальний станок - незамінний помічник вишивальниць

Отакий станок продають за-бугром :)
Найперше мушу зізнатися, що в мене є дві руки і обидві ліві, тому вишивати я не вмію. Не те щоб геть зовсім - нитку в голку заселити можу, утім чогось путнього з того не вийде. Тому особисто я ніколи не користувалася вишивальним станком. якщо чесно, то й не знала про його існування. Але сьогодні розповім про нещодавній шедевр мого коханого - дерев"яний вишивальний міні-станок.
Так от. Одна із замовниць запитала Дмитрика, чи міг би він їй зробити копію вишивального станочка, який вона бачила на одному із закордонних сайтів, оскільки він там і так не дешевий (цілих 80 баксів), а коли додати ще доставку, то він буде золотим не у переносному, а в прямому значенні цього слова.
Дивився муж на те фото станка, дивився, довго дивився, може з місяць (з перервами на сон, звісно :)
 Вишивальний станок. Автор - DimokL.
А тоді взявся до роботи. Перший варіант цього дива вийшов не надто вдалим. Пролежав він у нас перед очима з тиждень. Муж упевнився, що "оце" йому не подобається і викинув. Почав робити наново. І вже за 3 дні основа, а також три пари паличок для різних розмірів полотна були готові.
А далі було моє завдання - пришити до кожної з паличок шматки цупкої тканини, щоб потім на ній можна було фіксувати вишивальне полотно.
Тягнула я з цим аж цілих 4 чи 5 днів, оскільки, чесно кажучи, було мені просто лячно це робити. Думка в мене була одна: "В мужа все так гарно вийшло, а я своїми двома лівими можу все просто зіпсути!" Ну, але як то у нас, українців, водиться, як приперло дуже, то вже зробила. Взяли ми за основу брезент, який обметаний з усіх боків машинним швом для запобігання висипанню ниток. А для більшої міцності муж ще скобами закріпив тканину на паличках.
УРРРААА!!!! Зробили! І виглядає гарно і наче витривале, якісне.
Утім, уже після того, як замовниця забрала свій станочок, практикуючі майстрині вишивання розповіли коханому, що більш правильно буде використовувати не просто тканину, а корсетну стрічку, оскільки вона є ще більше міцною і навіть при довгій експлуатації не розтягуватиметься. ДЯКУЄМО ВАМ, МАЙСТРИНІ!!! Тепер наступні станочки будуть саме такою лентою укомплектовані.
Тож сподіваємося, що гарні і рівні хрестики, вишивані рушники, серветки, вишиті картини майбутніх власниць (чи може і власників) мужового вишивального міні-станка милуватимуть око усіх цінувальників мистецтва вишивки.
ПіСі: напишу ще кілька слів про розміри, щоб інформація була повною: відстань від верхньої до нижньої паличок становить 27 см; три комплекти паличок-натягалочок довжиною 20 см, 30 см і 40 см (можливі інші розміри); конструкція легка і міцна.

понеділок, 26 листопада 2012 р.

Зубопрорізувачі - перша іграшка для малят

Ось уже майже 6 років, як я є мамою. І якось воно так підсвідомо виходить, що я люблю функціональні іграшки. Щоб вона і на довго була, і добре слугувала за призначенням, і щоб не шкідлива, і щоб дитина росла, а іграшка все ще залишалася для неї цікавою... Мій чоловік в таких випадках каже: "Як мед так ложкою!" :)
Сьогодні я хочу розповісти історію народження саме такої іграшки, яка відповідає всім вище переліченим критеріям. Проблема лиш в тому, що наша дитина вікову категорію цієї іграшки переросла роки два тому. Ну, але я сподіваюся, що в Котусі обов"язково з"явиться "жива іграшка" - братик чи сестричка :).
Отож, зубопрорізувач-калатало, або як називає його мій Дмитрик "тарахкало", з"явився в процесі творіння чергового гризунка (http://dimokl-toy.blogspot.com/p/blog-page.html). Власне гризуночок у формі яблука в нас у арсеналі екозабавок вже на той час був, утім політ думки може занести куди завгодно. Тож малював-малював наш тато і вималював щось цікаве і не зовсім те, або точніше геть не те, що хотів.
Зазвичай після стадії нанесення малюнка на шматок деревини Дмитро показує мені та Катрусі "для погодження або внесення правок", як це називається у мене на роботі, а якщо українською, то для критики :). Але того разу він не просто мені не показав проект, а мов ошпарений дременув у майстерню і повернувся аж пізно ввечері із готовим "тарахкалом". Радості у нього було просто купа-купезна та і в мене, правду кажучи, воно викликало лише позитивні емоції.
Найцікавіше те, що звук у цієї іграшки просто мега-приємний для слуху. Він наче заколисує, і точно не "розриває мізки" як деякі калатала "маде ін Чайна". 
Одне слово - суцількі плюси, навіть мінусу нема куди поткнутися :)

вівторок, 20 листопада 2012 р.

Як збудувати будинок з дерева?

Саме таке запитання задав мені чоловік, коли я одного вечора прийшла з роботи. Я, як нормальна дружина, після роботи йдучи додому думаю про порожній холодильник і те, чим би його наповнити витративши мінімум зусиль. А тут на тобі - питання в лоб.
"Ну, нам це не світить, бо в нас нема ділянки земельної", - відповіла я, оскільки ми така сім"я молодих і перспективних, що досі живемо у винаймуваній квартирі.
Утім, виявилося, що мій чоловік все ж з глузду не з"їхав, а просто питав мене щодо чергового замовлення вибагливого клієнта.
Йшлося про виготовлення скарбнички у вигляді хатинки, яка б максимально була схожа на справжню. Тож не одержавши моєї фахової інструкції щодо будівництва (я все ж журналюга, а не будівничий ), Дмитро побіг у майстерню. Там він вирізав, зачищав, бейцував і знову зачищав "мін-колоди".
Отож за день-два йому вдалося збудувати дерев"яну еко-скарбничку-хатинку.
Зацініть :)