понеділок, 26 листопада 2012 р.

Зубопрорізувачі - перша іграшка для малят

Ось уже майже 6 років, як я є мамою. І якось воно так підсвідомо виходить, що я люблю функціональні іграшки. Щоб вона і на довго була, і добре слугувала за призначенням, і щоб не шкідлива, і щоб дитина росла, а іграшка все ще залишалася для неї цікавою... Мій чоловік в таких випадках каже: "Як мед так ложкою!" :)
Сьогодні я хочу розповісти історію народження саме такої іграшки, яка відповідає всім вище переліченим критеріям. Проблема лиш в тому, що наша дитина вікову категорію цієї іграшки переросла роки два тому. Ну, але я сподіваюся, що в Котусі обов"язково з"явиться "жива іграшка" - братик чи сестричка :).
Отож, зубопрорізувач-калатало, або як називає його мій Дмитрик "тарахкало", з"явився в процесі творіння чергового гризунка (http://dimokl-toy.blogspot.com/p/blog-page.html). Власне гризуночок у формі яблука в нас у арсеналі екозабавок вже на той час був, утім політ думки може занести куди завгодно. Тож малював-малював наш тато і вималював щось цікаве і не зовсім те, або точніше геть не те, що хотів.
Зазвичай після стадії нанесення малюнка на шматок деревини Дмитро показує мені та Катрусі "для погодження або внесення правок", як це називається у мене на роботі, а якщо українською, то для критики :). Але того разу він не просто мені не показав проект, а мов ошпарений дременув у майстерню і повернувся аж пізно ввечері із готовим "тарахкалом". Радості у нього було просто купа-купезна та і в мене, правду кажучи, воно викликало лише позитивні емоції.
Найцікавіше те, що звук у цієї іграшки просто мега-приємний для слуху. Він наче заколисує, і точно не "розриває мізки" як деякі калатала "маде ін Чайна". 
Одне слово - суцількі плюси, навіть мінусу нема куди поткнутися :)

Немає коментарів:

Дописати коментар