пʼятниця, 27 травня 2011 р.

Історія котика, якому довелося побачити всяке


Сьогодні покажу глючних котиків. Того, що на першій фотці муж робив десь рік чи півтора тому. наступний "народився" коли мужа дуже перло і плющило і він не знав, що б то таке вчудити. Відтак у нас зявився добренький котяра, який так між іншим ховає за спиною величезну лопату... :) А нещодавно котик метаморфізував втретє - порижів... Видко сонце на нього таки вплинуло і шерстка вигоріла... :)

понеділок, 16 травня 2011 р.

Історія іграшки, яка розвиває уяву, АБО крута забавка для всієї сім"ї

"Супер-пупер", - такою була реакція моєї Катрусі на чергову забавку, зроблену нашим татком. Йдеться про купу кубиків, які насправді ніякі не кубики. Науковою мовою воні називаються "вальдорфські", а наш тато каже, що вони просто "криві"...
Всі наші іграшки успішно сплять у величезній бенкетці (хіба посудка поки що ще користується попитом, бо в ній мамі їсти варять), бо ми маємо інше заняття - 120 різних деревинок, різної форми  і розміру. З них можна скласти все що хочеш. От те "що хочем" ми і складаємо.
З татом складаємо переважно замки, фортеці якісь, а з мамою бавимося в будівельну монополію - підбираємо сировину для вибагливих клієнтів, які хочуть купити цеглу :) в нас навіть камаз великий завівся з великим кузовом. А ще ці криві кубики нам цілком підходять, як різні подарунки для уявних друзів, до яких ми йдемо в гості, - один з них схожий на помаду, інший на машину, а ше інший на крутий мобільник :)...
Але ці "кубики" наш тато зробив не відразу. Він про них мені розказував може з рік. Пояснював, розказував, але я, якщо чесно, не зовсім розуміла, що воно, а головне - навіщо. "Ну, різні деревинки, як з них щось можна скласти?". І власне на мій сором мушу зізнатися, що втілилися вони в життя так пізно частково і "з моєю допомогою"... Зазвичай моє схвалення якоїсь ідеї значно пришвидшує втілення її в реальність, і навпаки, коли я забакланю....
Ну, але добре, що муж мене не аж так ревно слухався, і в один момент, коли мав більше вільного часу, приніс до хати десь зо 40 різних деревинок. Катруся тоді саме була в бабусі, тому я була єдиним і першим експертом-оцінювачем. Реакція в мене була десь така: "І що то таке?!?". "Ми не скажем, а покажем", - як у тій грі з дитинства сказав муж, і почав на підлозі в хаті складати замок, а потім вантажну машинку.. Зверніть увагу на те, що на годиннику вже була майже північ, і уявіть собі картину: двоє дорослих людей (одна з них вже в нічній сорочці) до другої ночі змагаються чия пірамідка з кривих кубиків буде стійкішою :)).  
А коли муж виставив фотку тих кубиків на своєму блозі (http://dimokl-toy.blogspot.com/p/blog-page_453.html ) і їх захотіли купити, то ми для зручності користування вирішили пошити якусь торбу для того добра.
І оскільки криві кубики - це екологічна іграшка, то вже треба тримати марку :) Тому мішечок вийшов у кращих традиціях екологічності - з вишивальної тканини під льон...
А коли перші кубики знайшли свого нового власника, наш татко мусив зробитти нам інші, бо ж бавитися чимось треба ? ))