вівторок, 23 серпня 2011 р.

ВИШИВАНКА - це модно і стильно!

Сьогодні історія не про іграшки, а про свято. Нове свято, яке Львів започаткував 4 роки тому - День вишиванки!
багато про неї знає Вікіпедія: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0

А в мене заклик:
УСІМ-УСІМ-УСІМ, хто ще не вибігав з дому, - одягніть сьогодні вишиванку, бодай вишивану футболочку, чи бодай крайкою підпережіться! Ми - українці, і кому, як не нам берегти свої традиції!

P.S: Отово так ми нині притусяли на роботу ))

понеділок, 15 серпня 2011 р.

Іноді і равлики бігають :)

Досить часто люди замовляють у коханого специфічні фігурки для колекції. Були серед таких песики, їжачки, бик і бегемотик. А одного разу звернулася до мужа кобіта, яка колекціонує різноманітні фігурки равликів. Ну, якщо чесно захоплення оригінальне, адже зазвичай люди колекціонують жабок або слоників, але не равликів. Ну, як то кажуть, кому що подобається... Але питання в тому, що равлики - то такі тварючки, з якими не дуже поексперементуєш...
Думав муж думав... довгенько так, бо якось не уявляв собі як виконати заовлення... І ось нарешті сів малювати. Дуркував як тільки можна, мало не піврезинки стер витираючи свої каракулі :)
І тут здуру намалював равликові руки і почав мені розказувати пафосним тоном з купою пауз і наголосів цілу історію про равлика-бігуна. Похахакали ми показилися, а потім глянули так - справді прикольна фігурка вийшла. Потім муж перепитав замовницю, чи вписуватиметься таке творіння в концепцію її колекції ))) і почав вирізати-випилювати.
Найкрутіша ділянка роботи дісталася мені - почистити наждачкою до гладкості (правда муж все одно щось там дочищав-дотирав, бо завжди то там недотерла, то там пропустила....) Але вже за 3 годинки витвір був готовий.
Відтак колекціонерка зі Львова отримала унікального спортсмена :)
Як бачите, іноді і равлики бігають...

понеділок, 8 серпня 2011 р.

Їжакоманія АБО коли мужа поперло

Ще до того, як коханий виявив у собі деревинні здібності, він захоплювався збиранням корівок. Ну, не живих звісно, а  фігурок з різних матеріалів (ото жило би в нашій зйомній однокімнатці 33 корови :)))) Але я не про це.  
Любив він збирати корівок аж поки не захопився іншим - деревинками. Але і тут приязнь до різних форм одного і того ж його не покинула.

Так, серед кількох сотень різних фігурок-виробів, які вже є в арсеналі мого мужа, десь зо два десятки становлять їжачки. Я це називаю їжакоманією, бо вони справді є різні і неповторні -великі, малі, вухаті, носаті і т.д. Колись-то його так поперло, що за один вечір він наваяв 23 різні їжачки. при чому крім колючості в них не було нічого спільного. Правда, однго з них я забракувала, бо фейс у нього був ну надто вже агресивний... Але всі інші успішно були вирізані і чекають поки мені руки дійдуть їх почистити наждачкою...

А найпершого свого їжачка коханий створив ще півтора року тому. Подарував він його донечці своєї коліжанки. Дівчинці тоді було трошки менше трьох рочків і вона саме пішла в садочок. І що б ви думали, цей їжачок став її улюбленою іграшкою. Вона з ним навіть в садочок ходила.
Десь півроку тому стався прикрий трафунок - їжачок упав і йому відламався носик. Прийшла мама в садочок по дитину, а та заявила: "Тре купити бинт і зеленку, бо Їжачок поранився". Мусив їжачок "лягати в лікарню" - принесли його нам і муж вирізав йому іншого носика (правда голова мусила трошки зменшитися). І живе їжачок щасливо у своєї господиньки як новенький - носатий :)

четвер, 4 серпня 2011 р.

Як мама попросила тата втілити її дитячу мрію...

 Роки летять. І ніби я ше і не така дуже стара, але дитинство було таки давненько... І от в тому дитинстві була іграшка, про яку я завжди мріяла, але якої в мене не було, бо батьки економили на найнеобхідніше. Я кажу про головоломку "сувалки".
Я не певна, що це правильна назва, але так воно в мене називалося - такі квадратики з циферками, які треба було перемішати, а потім посувати так, щоб скласти цифри по порядку. Ця недосяжна цяцька, якою я бавилася хіба що в друзів, привила мені любов до головоломок.
І ось зараз у дорослому житті моя мрія збулася - мій коханий чоловік змайстрував-вирізав-випиляв три різні головоломки, які дозволяють кільканадцять хвилин "поламати голову" і впорідкувати думки. В моєму уявленні це навіть більше схоже на форматування, яке ми робимо з флешкою, коли вона глючить...
 І мою любов до цього щастя поділяє моє сонечко - Катруся. Я чомусь думал, що такі забавки для дітей десь 6-8 рочків. Але моє мале просто балдить, коли складає і розкладає головоломку. Ота, що прямокутна - найскладніша, вона складається дуже трудно навіть для мене. І що ви думаєте - моє мале вийшло з ситуації  - вона запам"ятала візувально як виглядає складений варіант головоломки і тепер просто підбирає потрібні фрагменти у потрібному порядку... отаке...

Щось після відпустки мене потягло на писанину... забагато певно написала... Але коротити вже шкода