середа, 27 квітня 2011 р.

Історія найрозумніших іграшок або що таке "Шнуровка"

Коли в мене народилася Катруся, то як і всі сучасні мами не оминула купи мудрих книжок про те, як правильно доглядати за дитиною і як правильно її розвивати. Маю їх аж три! То коли народжу друге малятко, мож буде зекономити купу грошів :)) Але я не про це. У всіх цих книжках, а також майже в усіх статтях, які є в неті, пише про те, що дитинка буде дуже добре розвиватися і буде просто вундеркіндером, якщо розвивати дрібну моторику. Грубо кжучи, якщо давати дитині щось якнайдрібніше і пропонувати перебирати оте "щось" пальченятками, то буде вам щастя :))).
Ну, коли нашій доці було зовсім трошки рочків, татко наш ще не вмів робити такі чудеса, які робить зараз (або просто ще не знав, що він таке вміє :))) Тому ми виходили з ситуації як могли - і горох з гречки вибирали, і мамині заколки "мучили", і коралі розбирали на запчастини...
А от коли наш татко навчився виробляти всяке і різне, то витворив такі собі шнуровки. Якось після довгих випилювань він приніс щось дуже схоже на маленьку кухонну дощечку, але з купою дирочок. Я його питаюся: "Що це таке?", а він хрюк такий відповідає: "Зачекай і побачиш". Ще десь годину він модохався і приніс показати  шнуровку яблуко. Приблизно таку, як на фото. Єдине що було відмінне - це патичок на кінці ленточки. річ у тім, що спершу замість нього був справжній хробик з очками ротиком і навіть чубчиком. Але і ця іграшка (як всі інші) пройшла випробування нашим маленьким експертиком. І доня виявила, що хробик є гарненьким але дуже незручним, оскільки, якщо хотіти його перепхати через дірочку вдруге, то це вже є проблематично для дитини. Тому в наступних шнуровках хробик перетворився на звичайний патичок затоншений на кінці.
А ще наш експертик виявив, що цікаво "пришивати" різноманітні детальки. Тож наш татко думав-думав і надумав. Він виробив нам паровозика. Але не просто паровозика, а об"ємного, кльового та ше й купою відчіпних деталей. Ото було радості! А ще з його допомогою ми вивчали ази механіки. Коли паличку, яка кріпиться зверху на колеса, пришити не надто міцно, то можна хрозуміти принцип руху коліс (ну, цих примудростей нас вчив татко, мама щось якось з механкою не дуже дружить...)
Я от собі думаю, як класно, що в нас є наш тестувальник татових виробів, бо ми - дорослі, часто не враховуємо певних нюансів, які для дитини є важливими, а часом і визначальними. Цікаво, а великі іграшкові компанії, мають таких експертів?...

3 коментарі:

  1. Солідні компанії думаю, що мають. От десь вичитав, що в радянську добу ще десь в 60-х роках, був цілий інститу іграшок, де вивчали, тестували і запускали у виробництво. Зараз такого в поміні немає. Китай рулить. На жаль.
    Звичайно, ці іграшки були може не дуже естетично гарними, але чомусь памятаються досі.
    От мені цікаво, які іграшки будуть памятати і з ностальгією згадувати наші діти. Чи є такі іграшки у них?

    ВідповістиВидалити
  2. Повторюсь - очень хорошие игрушки! Мне всегда нравились деревянные вещи - сувениры, украшения, игрушки. Очень жаль, что в Центральной Украине очень мало хороших качественных деревянных игрушек. Если есть, то российские, польские или же непонятного качества китайские - все, но не украинские.
    Желаю вам набрать помощников и сделать всемирно известную линию игрушек!))

    ВідповістиВидалити
  3. :) Сподіватимемось, що це нам колись обов"язково вдасться!

    ВідповістиВидалити