Історія жіночої мрії

Сьогодні я поділюся радістю, яка звалилася на мене цими вихідними.
Жіноча мрія... Мабуть кожна з нас знає те щемне відчуття, коли отримує бажане. Так от. В суботу в мене було щось схоже. Річ у тім, що десь роки два, якщо не цілі три, я просила свого чоловіка зробити мені велику дошку для різання. Таку щоб і канапки зручно було робити і тісто на чабуреки розкачувати. Десь місяць тому приходжу я якось з роботи додому, а в кухні лежить вона! Кльова, суперова, мега ... ну, просто нема слів. А виявилося, що це супер модне створіння призначено не для мене, - хтось там замовив..... :(

Словом, і досі в мене нема моєї маленької мрії. Але в суботу муж порився в своїх деревяшках і видивився там підходячий матеріал для вигтовлення дощечки!!! Цього тижня обіцяв зробити :) От і буде презент до Міжнародного жіночого дня :)