Коханому напередодні Миколая одна львівська сім'я, де росле хлопчик-лицар, замовила коника на паличці. Спершу досить довго чоловік не міг придумати, як мав би виглядати той кінь, бо, чесно кажучи, ті варіанти, які видавав йому безсмертний і вікопомний Гугл, ані зовнішньо ані внутрішньо (за відчуттями) не були "в його стилі" (ну, щоб можна було підгледіти). Коханий навіть вигадав був, щоб я пошила голову коня, а він підсобить паличкою. Але оскільки в мене дві руки і обидві ліві, я чемно відмовилася. :)
Якось читаючи мій блог Дмитрик поскаржився, що в кожній моїй історії я пишу, буцім він довго обдумував свого чергового шедеврика, мовляв: "Я в тебе мало не тугодумом виглядаю!". Я цих закидів, чесно кажучи, не розумію, адже як на мене, ретельне обдумування концепції іграшки свідчить ні про що інше як про серйозний підхід до справи, що забезпечує мега-результат.
Але в цій історії задля справедливості скажу, що може коханий за наявності більшої кількості вільного часу цю іграшку би зробив швидше, якби не купа-купезна замовлень з різних куточнів нашої рідної країни.
Отож. Буквально напередодні Дня святого Миколая коханий такий витворив свого першого "коника на ломаці", як він його ніжно обізвав. А потім ще весь вечір "падав у дитинство" - скакав на тому коні, вихилявся і тішився як мала дитина. Так було приємно бачити коханого таким щасливим! :)))))))))
Навіть наша доня уявляла себе ковбойкою і скакала-вискакувала на тому коні, хоч він був ще не до кінця завершений.
А щоб коник був ще ліпшішим коханий йому оченятка розмалював акриловими фарбами та покрив увесь виріб водорозчинним лаком - цілком безпечним для діток.
Отак народилася ще одна іграшка у нашого Татка-Буратіна :)
ПіСі: як ми його любим!!!!!!! Але йому не кажіть! :)
Вы очень интересно пишите, продолжайте, и счастья и здоровья вашей творческой семье. Ваши заказчики из Днепропетровска.
ВідповістиВидалитиДуже дякую, Юлю, за добрі слова! Ми чесно-чесно дуже стараємся! :)
ВідповістиВидалити