Отож, які у нас новини. Не так давно ми змінили місце проживання. Але, як каже стара-добра приказка, звичка - друга натура. Я, здається, вже десь тут раніше писала, що ми з чоловіком провели "зонування" кухні :) і вона служить нам обом - мені за місце для приготування їжі, а коханому за філіал майстерні. Мешкання то ми змінили, а звички ні. Хоча на новому місці кухня ще й змушена виконувати роль "прихожої", бо саме через неї є можливість потрапити до квартири, так її не оминула доля попередниці :) Тож тут гармонійно уживаються вилки-ложки-баняки і фарби-пензлики-наждачний папір-лобзиковий станок.
А ще, коханий нарешті знову починає повертатись до творіння стільчиків з іменами. Хоча це "повернення" і трішки вимушене - пообіцяв комусь-там, бо дуже треба. Але то так. Головне, що повертається. І це тішить.
Отакі новини.
А! Ще у нас з'явився новий маленький критик і випробувальник таткових робіт - Василина Дмитрівна. Так що домашня мануфактура розширюється :)
